Урок англійської з Мікою Ньютон

Це сталося 4 серпня. Ми з дружиною обидва працюємо віддалено і того дня я пішов працювати в коворкінг, а вона працювала з дому, як зазвичай. Десь після обіду пишу їй, питаю, як справи. І вона між іншим каже: "У нас сьогодні ввечері урок англійської з Мікою Ньютон, о п'ятій".

І я такий: "А можна мені просто зайцем подивитися?"

Дружина: "Ти ж з дому теж можеш працювати, можеш прийти тихенько сісти неподалік і слухати."

Я одразу прибіг. Було вже без п'яти п'ять, я влетів у квартиру і встиг. Урок якраз починався.

Це був не зовсім урок англійської

І він таким себе й не позиціонував. Це був мотиваційний урок англійської з елементами автобіографії та історії того, як сама Міка вчила мову. І він вийшов дуже, дуже класним.

Почалося все з того, що вона розповіла, як перемогла рак. І що після цього вона усвідомила: хоче робити щось інше. Щось своє, те, що хоче саме вона.

Вона живе у Штатах, після участі в Євробаченні її туди запросили, вона приїхала, і вже років десять чи п'ятнадцять там. У неї там чоловік, американець. І в якийсь момент вона почала дуже активно вчити англійську, бо зрозуміло: без англійської немає шляху. Навіть для зірки. Навіть якщо ти супер професіонал у своїй справі, без мови це дуже важко. Дуже багато бар'єрів і перешкод.

Вона поставила собі за мету вчити 10 слів у день. Кожен день. Плюс щодня півтори години з репетитором. Плюс окремо працювала над акцентом. На уроці, коли слухаєш її англійську, не віриш, що це не рідна мова. Вона повністю розібрала для себе всі ці моменти: як треба робити вимову, як треба змінити роботу губ, і все таке інше.

Важливі тези про вимову

Ось це для мене була найпрактичніша частина. Ділюсь тим, що записав.

Головна теза: спочатку мотивація, потім усе інше

Це те, що вона повторювала весь урок.

Не існує чарівного рецепта. Не існує правильної кількості слів на день чи правильної кількості годин з репетитором. Якщо в тебе немає відповіді на питання «навіщо мені ця англійська?», усе інше не працюватиме.

Якщо тобі це справді потрібно, просто роби. І так, репетитор потрібен: самому буде дуже важко. Потрібна людина, яка керуватиме процесом і вестиме тебе весь час навчання. І потрібно витрачати на це максимум часу, і самостійно, і з репетитором, кожен день вчити й практикувати.

Впевненість важливіша за граматику

Ще одна теза, яка мені сильно зайшла.

Іноземці загалом у захваті від того, що ти знаєш іншу мову. Більшість із них знає тільки англійську, і все. І коли українець спілкується з ними англійською, вони в захваті: ти знаєш українську і ще й говориш їхньою мовою.

Тому на будь-якому рівні знання мови, це вже круто. Головне бути впевненим.

Можна знати граматику, можна знати все. Але якщо ти постійно себе виправляєш і думаєш більше про те, як вимовити, ніж про те, що сказати, це буде гірше, ніж просто говорити як можеш, але впевнено. Будучи собою, будучи людиною, проявляючи свої емоції і думки так само, як ти робиш це рідною мовою.

Іноземці цінують те, що мова, це інструмент, і ти в принципі можеш комунікувати. Навіть якщо це буде досить примітивно, з мінімальним словниковим запасом. Найголовніше, впевненість у собі.

Ґреммі і «найкраща подія в моєму житті»

Вона була на Ґреммі. Не глядачкою, вона там виступала, співала в рамках події. І сиділа в залі серед усіх цих зірок і суперзірок, разом з чоловіком.

І ось кумедний момент. Чоловік сидить, дивиться навколо і каже їй: «Це найкраща подія в моєму житті». Він до того взагалі не міг повірити, що таке можливо, що він колись опиниться на Ґреммі.

А вона йому: «А наше весілля? Алло!»

Всі сміялись.

Про зірковість, яку не видно

Вона розповідала, що в Америці дуже багато зірок і, спілкуючись з ними, ти взагалі не зрозумієш, що це суперзірка. Вони дуже приземлені, дуже відкрито спілкуються, відкрито допомагають. Ти можеш зустріти їх на вулиці, в кав'ярні, в магазині. Ніякого «статусу».

А в Україні, каже, зірок видно одразу. Видно статус, видно ставлення до інших, іноді видно самооцінку, яка трохи попереду людини.

І ще одна річ, яку вона сказала: коли ти приїжджаєш до Штатів, на тебе вже не дивляться як на суперзірку. На тебе дивляться просто, як на людину. Тому найважливіше, спуститися і бути людиною. Так себе вести, так працювати, так спілкуватися. Бо приїхавши суперзіркою одного регіону, ти в Америці вже не суперзірка.

Вона каже, що сама стала там ще простішою. І дуже хоче бути саме такою. Її це мотивує.

І це не просто слова

Курс англійської в неї коштує близько 100 доларів на місяць за людину. Вона робить це вибірково і не завжди, часу теж не завжди вистачає. Але вона свідомо тримає це доступним.

Їй пропонують: давай робити курси в рази дорожче. Люди платили б гроші просто за спілкування з нею, навіть не заради англійської. Вона всім відмовляє. Каже: "Я хочу робити це так, як я хочу. Хочу доступну ціну".

Вона просто хоче бути корисною і мотивувати людей. І ось це, чесно, мотивує найбільше.

Кумедне: «Твій bitchiness»

З найсмішнішого за вечір.

Її чоловік якось у розмові сказав: «Я тебе дуже люблю, ти класна, я з тобою. Але я не знаю, як витримувати оцей твій… bitchiness».

Вона: «Що?! Це нормально, це моя звичайна поведінка, це мій нормальний стан».

Потім вона з ним поговорила, повитягувала деталі і зрозуміла. Йому, як американцю, дуже важко зрозуміти, як українці, особливо жінки, звичайнісінькі побутові речі промовляють так, ніби це сварка.

Класний приклад: приїхала її мама, з кимось спілкувалась і голосно сказала комусь, що той забув щось прибрати зі столу. Чоловік злякався: «Чому вони сваряться?» А ніхто не сварився.

Плани, про які вона розповіла

• Концерти в Україні, вже зараз, у серпні. Вона повертається до сцени тут.
• Англомовний альбом. З перекладом уже наявних пісень є великі проблеми, авторські права, кошти. Тому це або переноситься, або поки неактуально. Але вона співає і хоче працювати англійською.
• Кар'єра у Штатах. На Ґреммі вона вже виступала, і саме ця сцена лишається однією з великих цілей на майбутнє.
• Підкасти з людьми, які перемогли рак, щоб мотивувати тих, хто зараз бореться.

При цьому Україну вона дуже любить. Не те щоб хоче повернутись, радше бути тут корисною. Її дуже тішить, що в неї досі є велика фан-база: її слухають, чекають, люблять. Вона підтримує ЗСУ, і їй пишуть військові, які слухали її музику ще в молодості. Вони підтримують її, а вона їх.

Підсумок

Міка Ньютон енергійна, впевнена, харизматична та відкрита. Говорить дуже класною українською, з домішкою суржику, а я таке обожнюю, бо я сам такий.

Дві години вона просто покращувала мій стан. Вона в принципі дуже крутий спікер і мотиватор, і це той випадок, коли після зустрічі хочеться подумати, хочеться щось робити, а не просто «ну, було цікаво».

Я пішов з того уроку з однією простою думкою, яку тепер повторюю собі: говори як можеш, але говори впевнено. Мова, це інструмент, а не іспит. І поки ти шукаєш ідеальну вимову, ти просто не говориш.